Зачерпнули води живої з чудотворного джерела

В  АВАНГАРДІ БОЖОЇ ЛЮБОВІ

Будь-яке молодіжне середовище потребує лідера і від нього чимало залежить, в якому напрямку розвиватиметься спільнота чи окрема особистість. Відрадно, що архипастирі нашої Церкви не лише закликають молодь до певних кроків чи дій, а й власним прикладом ведуть юних за собою. Тому в авангарді найчисельніших паломницьких груп, що вирушили на прощу, були архиєреї Теодор Мартинюк, єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський та Іван Кулик, єпарх Кам’янець -Подільський.

16 липня,  вирушили дві прочанські групи з Тернополя, які за два дні подолали 54 кілометри.  Благословляючи прочан у дорогу, кир Теодор подякував організаторам прощі, зокрема комісії у справах молоді Тернопільсько-Зборівської архиєпархії, ТУСК «Обнова». Відтак передав благословення на щасливу дорогу від архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського Василія Семенюка. Колони вели голова комісії у справах молоді о. Орест Павліський, декан Тернопільський о. Роман Ваврух та священники Тернополя. Напуттям владики Теодора були слова: «Прочанин – це людина, яка з молитвою на вустах долає шлях з певною ціллю. Наша мета – Зарваниця, наш шлях – духовний, на цьому духовному шляху ми всі  однакові, ми всі – брати і сестри, – зазначив владика Теодор. – Прочанин – означає стати для того, хто біля мене, братом і сестрою. Головною рисою прочанина є молитва на вустах. Саме цей шлях до Зарваниці хочемо пройти як одна велика молитовна родина. Нехай нинішній і завтрашній день будуть наповнені Божим миром, радістю і внутрішнім спокоєм. Нехай ті труднощі, які неминуче будуть на шляху, стануть приємними, періодом отримання духовного досвіду».

Тим  часом, ніби об’єднуючи Україну зі Сходу, а саме з Хмельниччини, провівши у дорозі п’ять днів, прямували прочани разом зі своїм архиєреєм Іваном Куликом. «У нашій групі йшло більше 100 осіб, – констатував владика Іван. – Здебільшого це віряни нашої Церкви із Хмельницького. Однак, є і з його околиць і навіть віряни інших конфесій, бо паломництво – чудова нагода для навернення і роздумів про щось особливе. Це можливість ще раз усвідомити, що люди на землі – лише паломники, які прямують до неба. У кожного шлях до Бога інший: у когось тернистий, у когось не дуже, але ми всі йдемо в одному напрямку і з однією метою. Так само, як сьогодні до Зарваницької святині».

«Я НАПОВНИЛАСЯ, ЯК ПОСУДИНА БОЖОЮ БЛАГОДАТТЮ…»

І  хоч дорога була непростою, однак враження і духовні пережиття назавжди карбуються на скрижалях віри людських сердець. І як приклад, слова прочанки з Хмельницького Наталі Беренди: «Минув один день як я повeрнулася з паломницької Всеукраїнської прощі до Зарваниці. В нашому дуже заклопотаному житті важко виділити день-два для спілкування з Богом. А під час прощі появилася можливість відірватися від усіх справ і присвятити час Богу. П’ять днів пішої прощі пролетіли як одна мить. А радість не зникає після прижитих вражень та відчуттів. Це відчуття не можна передати словами, його треба усвідомити. Ця  проща мене духовно збагатила. Я наповнилися, як посудина Божою благодаттю, принесла мир, спокій, любов у серці до своєї родини, відчула себе справжньою паломницею.  Неможливо передати атмосферу цього святого місця. Я отримала велике задоволення, побувавши у Зарваниці. Можу довго описувати побачене, але найбільше вражень отримала від Хресної ходи ввечері. Під час молитви до Богородиці відчуваєш себе частинкою чогось неймовірно великого, чудового, святого. Ніби вся земля і небо поділяють твоє свято. І в цей момент віриш, що все у світі для тебе можливо, що все складеться обов’язково  добре. Здається, вся Україна молиться з тобою і ця спільна молитва творить чудеса. Вважаю, що відчуття творення чуда варте усіх труднощів прощі. Переглядаю фотографії, і в спогадах щe раз хочу повeрнутися до Зарваниці. Може, це і є та справжня радість, яку ти відчуваєш нe лишe в момeнт хвилюючої події, а коли відчуваєш і пeрeживаєш її надалі!

Щиро  дякую владиці Івану, який усі п’ять днів ішов з нами до Зарваниці, підтримував нас духовно та морально. Він – душа і серце хмельницьких паломників, справжній духівник від Бога. Його мудрість, простота і щирість надовго залишать слід у моїй душі. Протягом подорожі він став нам рідною людиною, з такими особистостями Україна подолає всі негаразди і випробування!

Особлива  подяка отцю Зеновію Маланюку за його оптимізм і почуття гумору, за змістовні розповіді та духовні пісні. Дякую отцю Анатолію, отцю Івану за високий рівень духовності; було дуже легко і постійно відчувалася присутність Божої ласки. Ціную людську мудрість, толерантність і співчутливість.

Зарваниця  – це воістину блаженне місце, яке відкриває людині інше бачення на світ та на проблеми, які виникають протягом життя; це можливість зустрітися зі своїми думками, переживаннями і віддатися під опіку Матері Божій.

Побувавши  на прощі, вірянин має добру нагоду переосмислити проблеми, побачити їх іншими очима, зустріти нових людей і змінити своє життя…»

АБИ  ДУХ БУВ БАДЬОРИЙ…

Архиєпископ  і митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій Семенюк особисто зустрічався з найчисельнішими групами паломників, які пішки долали прочанський шлях до Зарваниці. Кир Василій висловлював щирі слова вдячності за їх духовний подвиг і витривалість, особливо, що у спекотні дні прямували до чудотворної ікони Матері Божої. Архиєрей бажав кожному щедрих Божих благословень, аби їхня жертва та молитви були вислухані Всевишнім.

Особливо  радісною була зустріч високопреосвященного Василія зі священником Одеського екзархату УГКЦ о. Дмитром Онуфриком, який зі своєї дружиною та трьома  маленькими дітьми тривалий час здійснювали паломництво.

З  ЧЕНСТОХОВА БІГОМ ДО  ЗАРВАНИЦІ

Паломництво  «Ясна Гора Ченстохова – Зарваниця», відстанню 710 кілометрів, здійснила група прочан із Польщі  на знак духовної єдності між Марійськими католицькими центрами Зарваниці і Ченстохови та польським і українським народом.

Свою  духовну мандрівку вони розпочали 15 липня від Марійського духовного центру у Ченстохові (Сілезьке воєводство, південь Польщі). Саме тут знаходиться монастир на Ясній горі, де перебуває найбільша духовна святиня польського народу. До велогрупи, серед якої поляки та українці, на українсько-польському кордоні приєдналися прочани-велосипедисти з України.

«Коли я часто бував в Україні, мені спало на думку організувати паломництво до Зарваниці, яка є однією з Марійських святинь у Європі… Це виклик, але його варто взяти на себе. У нас є одна Мати (Пресвята Богородиця) з різними обличчями і ми хочемо її прославити», – сказав  організатор прощі Маріан Плащик.

Цікаво, що спеціальний лист до організатора написав Блаженніший Святослав, Глава і Отець УГКЦ: «У своєму духовному вимірі це паломництво показує величезну роль культу Матері Божої у житті наших народів та Церков. Це один із важливих і водночас надзвичайно символічних прикладів, що показує, наскільки пов’язані  поляки і українці та наші чудові західно-східні християнські традиції».

Паломники  долали 710 кілометрів районами Польщі та України маршрутом: Краків-Кралова-Гурна-Ясло-Перемишль-Медика-Мостиська-Львів-Золочів-Зборів-Тернопіль-Зарваниця. Кожного дня понад 80 км їхали велосипедами і 30 км бігли.

ЗАЧЕРПНУТИ  ВОДИ ЖИВОЇ

«Дякуємо Господу Богу за те, що ми сьогодні могли прийти особисто і зачерпнути живої води з духовного джерела тут, у Зарваниці, бо онлайн напитися води неможливо».

Такими  словами звернувся до учасників загальонаціональної прощі до Зарваницької чудотворної ікони Матері Божої Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ. Цьогорічна проща до «Українського Єрусалиму» була приурочена 425-літтю проголошення Берестейської унії та молитві за мир в Україні. У ній взяли участь десятки тисяч прочан з усієї України та різних куточків світу.

«Сьогодні у дуже конкретний дотикальний спосіб Діва Марія у чудотворному зарваницькому джерелі дарує нам можливість втамувати спрагу за живим Богом… Негаразди, болі, труднощі, страждання і навіть смерті тільки підсилюють нашу спрагу за живим Богом. І сьогодні ми тут  черпаємо з джерела, разом молимося, разом переживаємо цю унікальну загальнонаціональну прощу, разом стоїмо перед Богом, який є джерелом нашого життя», – сказав Глава УГКЦ Блаженніший Святослав.

Глава  УГКЦ зазначив, що цьогорічна проща присвячена 425-літтю проголошення Берестейської унії, яка ліквідувала розкол між західним та східним християнством. «Хочемо особливо подякувати Господу за подію, яка відбулася у Бересті (нині у Бресті, в Білорусі) 425 років тому. Наша Церква має тисячолітню історію, а 425 років тому її Київська митрополія відновила життєдайну єдність Київської Церкви із наслідником апостола Петра у Римі. Ту єдність, у якій ми були хрещені, і яка існувала до поділу між Сходом і Заходом за часів рівноапостольного князя Володимира», – наголосив Блаженніший Святослав.

Подія  у Бересті, на його переконання, визначила вектор розвитку Церкви, українського народу і будівництва незалежної України.

У  рамках паломництва відбулася вже традиційна для Марійського духовного центру «Зарваниця» десята зустріч Патріарха Святослава з молоддю, на якій Глава Церкви закликав подякувати, що Бог і Богородиця вкотре привели нас до Зарваниці і подарували нам великий скарб особистої живої зустрічі, яка нам так потрібна, щоби відчути себе єдиною родиною, єдиною спільнотою дітей Божих, єдиною Церквою. Під час спілкування Глава УГКЦ мав нагоду звернутися до молодих людей зі своїм пастирським словом та відповісти на їхні запитання.

Також  відбувся традиційний похід зі свічками від парафіяльного храму до місця об’явлення  Діви Марії, де було відслужено Молебень до Пресвятої Богородиці за мир в Україні та припинення пандемії. Вночі у Марійському духовному центрі відбулися нічні чування.