Добрими справами повниться світ
Де є добрі люди – там біди не буде, бо людина починається з добра, яке завжди перемагає негаразди. Однак шлях правди непростий і не завжди легкий, проте споконвіку на світі були люди, що приходили у скруті на допомогу, добрі, чесні, терплячі, щедрі, ті, що творять маленькі дива. Кожен розуміє і сприймає диво по-своєму, а найбільше віримо в нього у різдвяну пору. Яку радість нам усім дарує свято Миколая! Милосердного добротворця, який уже сотні років народжує в серцях людей щемкі спогади, повертає надію та надихає на позитив. Сьогодні у зматеріалізованому та здеморалізованому світі так важливо продовжити його справу. Для цього необхідно переосмислити живу традицію Церкви й українського народу та навчитися жити цим скарбом. І чудово, що цією ідеєю живе християнська молодь нашої архиєпархії, яка вже сімнадцятий рік поспіль організовує свято добрих справ, милосердних вчинків та справжнього дива для дітлахів з потребуючих родин. А однією із координаторів акції «Миколай про тебе не забуде» є щира, ідейна патріотка, людина з твердою християнською позицією Ірина Середюк.
З УКРАЇНОЮ В СЕРЦІ
«Яблуко від яблуні недалеко падає…» Цей влучний афоризм якнайкраще підкреслює міцний зв’язок моєї героїні зі своїм родом, зокрема у питанні патріотизму та любові до України.
Батько Ірини, пан Мирослав, походить з Бережанського району, його предки переселенці; мама, пані Романна, родом з Франківщини. Її батьки були в УПА. «Особливим моментом протягом усього мого життя є історія моїх бабусі та дідуся. Вони познайомилися в УПА, дідусь був повстанцем, а бабуся – зв’язковою. На їхню долю випали непрості випробування. Наступного дня після одруження дідуся арештували і засудили на 10 років таборів, покарання відбував у м. Інта (Комі АРСР). Бабуся вірно чекала свого судженого, який у кожному листі висловлював бажання «побачити ще хоч раз дружину», яка молилася і вірила, що вони зустрінуться. І Господь дав їм цю ласку. Для мене це великий приклад віри, великого і справжнього кохання через усі роки. У них народилося двоє дітей. Згодом вони стали для мене прекрасними дідусем та бабусею», – розповідає Ірина Середюк.
З такої ж патріотичної родини і чоловік Ірини – пан Василь. Він – військовослужбовець, майстер спорту міжнародного класу і також зростав у патріотичній, християнській родині. Його дідусь – Зеновій був воїном УПА, видав 24 поетичні збірки.
Дівчина навчалася в Інституті економіки та підприємництва. До церкви ходила з дитинства з батьками, однак активність почала проявляти у старших класах після того, як класна керівниця організувала прощу до Зарваниці, де юнка познайомилась з молоддю отців-редемптористів. «Я активно працювала у спільноті «Молодь святого Альфонса» при парафії Матері Божої Неустанної Помочі, понад 10 років була провідником однієї зі спільнот «Віри і Світла». У молодіжну комісію мене делегували як представника цих спільнот», – зазначає моя співрозмовниця.
Власне тут дівчина відкрила свої здібності та таланти, особливо як координаторка акції «Миколай про тебе не забуде».
ФАБРИКА ДОБРА
У Тернополі акція «Миколай про тебе не забуде» організовується уже 17-й рік поспіль, констатує Ірина: «Цю акцію ми перейняли зі Львова. Спочатку я мала певні обов’язки: складала списки, відповідала за роботу водіїв, які розвозили дарунки діткам, відповідала за цех солодощів. Згодом мені запропонували стати координатором акції».
Це насправді копітка справа, організувати і зібрати щедрі дарунки для понад тисячі дітей з потребуючих родин. Для них це велике свято, як і для тих, хто його організовує. Волонтери акції отримують великий урок добра і людяності.
Локація фабрики святого Миколая – це приміщення парафії Святого священномученника Йосафата, що на вулиці Лучаківського, 5. У цю пору тут витає дух різдвяних свят, взаємодопомоги, любові та добра. Серед мандариново-імбирно-медових ароматів, у неймовірній атмосфері молодечого ентузіазму, твориться добро та милосердні вчинки.
Фабрика працює у рамках проєкту «Миколай про тебе не забуде», спрямованого на те, аби малеча отримала омріяний пакунок щастя. Волонтери докладають усіх зусиль, щоби принести свято, радість та віру в диво діткам, сім’ї яких через певні життєві обставини опинилися у скрутному становищі.
Акція втілюється завдяки небайдужості та жертовності сотень людей. Складники подарунків – солодощі, канцелярське приладдя, засоби особистої гігієни, іграшки тощо волонтери збирають всюди, де тільки можливо – це і парафіяльні храми УГКЦ, школи та садочки, індивідуальні жертводавці. Спеціальні скриньки з логотипом акції є у храмах, мережах магазинів, солодощів, іграшок та книгарнях.
Окрім того, у рамках акції волонтери продають «миколайчики», які печуть тернопільські пекарні та майстерно розписують мисткині-кондитерки. За вилучені кошти організатори докуповують необхідні складники дарунків, зокрема мандарини.
Тут найказковіша і святкова атмосфера за кілька днів до свята добра і милосердя. Адже саме в ці дні необхідно зібрати подарунки згідно з віком дітей. У профільних цехах – іграшок, солодощів, канцтоварів по справжньому гаряче, гамірно весело. «Для нашої молоді це і урок, і велика нагода, збагнути ті постулати, які вони чують у храмах на богослужіннях. Це чудова нагода змінити себе, своє серце і навіть життя. Тому що кожним подарунком чиясь, іноді непроста особиста історія, яку Господь посилає цим молодим людям для розуміння, що на дорозі життя можливі різні ситуації і виклики, однак важливо, аби тоді поруч були ті, хто зможе підтримати та допомогти», – наголошує пані Ірина.
День святого Миколая – це чудова традиція, що сповнена чарівним духом, дитячим щастям та вчить усіх безкорисливо обдаровувати тих, кого любимо, про кого піклуємося, і головне тих, хто цього потребує. Однак необхідно зазначити, що 19 грудня символічна дата вшанування улюбленого святого, до якого з проханнями про допомогу треба звертатися постійно. Так само як допомагати потребуючим родинам і діткам упродовж року, а не лише на свята.
ТВОРЦІ ДИВА
Як на мене, акція «Миколай про тебе не забуде» – це найдивовижніша справа, яка змушує повірити у диво не тільки діток, а й дорослих. Найцікавіші моменти відбуваються тоді, коли помічники святого Миколая приходять до діток з подарунком.
«Правда, і на фабриці трапляються дива, – розповідає координаторка Ірина Середюк. – Неодноразово у нас були такі ситуації, коли не вистачало певних компонентів для формування подарунків, і тоді приходили незнайомі люди, якій жертвували саме ті речі, при цьому вони бажали залишатися неназваними, не хотіли подяк чи похвали.
Звичайно, кожен із наших добродіїв чи волонтерів – люди особливі. Особисто мене дивують вчинки хлопчика Святослава, сина нашої волонтерки, котрий переконаний, що ми, як помічники святого Миколая, безпосередньо спілкуємось зі цим святим, допомагаємо йому. Спершу Святик просив маму, щоби вона мені передала список подарунків, які він хоче отримати. Звичайно, у нього, як і всіх сучасних дітлахів, запити чималенькі. Однак, коли я розказала йому, що бюджет святого обмежений і є дітки, які раді звичайним дарункам, він замислився і вирішив «допомогти» Миколаю. Тепер він збирає папір, пляшки, здає їх, а отримані кошти передає нам на подарунки для потребуючих діток».
Таких випадків у нашому повсякденні чимало і тому необхідно цьому сприяти, аби добрими справами повнився світ.