Незвичайна і благословенна зустріч

Що означає це слово?

Ми часто у нашій мові вживаємо слово «зустріч»! Мені здається, що у його звучанні є щось особливе, зворушливе, навіть сакральне… Що ж все­таки означає воно? За етимологічним словником, «зустріч»  ­ це «хороший, щасливий випадок». Тлумачний словник сучасної української мови подає багато варіантів пояснення цього терміна. Адже й справді, можна з кимось зустрічатися або ж зустрічати Новий рік, весну; це і спортивна, ділова, святкова зустріч; можна зустрічати друзів, гостей, кохану людину тощо. Деякі зустрічі є для нас особливими, знаковими, вони впливають на наше життя, змінюють його, допомагають прийняти якесь важливе рішення, змінити щось у собі, у своєму характері, сприйнятті людей, світу, сприяють формуванню життєвої позиції, навіть світогляду.

Біблійні зустрічі

А тепер загляньмо у біблійну історію зустрічі з Богом багатьох людей, які внаслідок цього стали послідовниками й проповідниками Його вчення. Наприклад, Божий чоловік Авраам, якому Господь з’явився у Месопотамії, де він служив поганським богам. Що зробив із ним Бог? Просто взяв і вивів у Землю обітовану. А ким став після зустрічі з Богом звичайний пастух овець Мойсей, який вважав, що не має жодного дару, аби стати провідником ізраїльського народу і вивести його з єгипетської неволі? Те ж саме сталося з простими і неосвіченими рибалками Симоном­Петром, його братом Андрієм, Яковом, іншими їх товаришами, які покинули рибальські сіті та свої родини і пішли за Христом, стали Його апостолами. А закоренілий фарисей і переслідувач християн Савло, що після зустрічі з Ісусом охрестився і, отримавши ім’я Павло, почав проповідувати Христове вчення.

Ну добре, скаже хтось із вас, дорогі читачі, але ж це приклади біблійні, і ці люди мали можливість безпосередньо зустрітися з Христом. А як бути у сучасному житті? Ісус вознісся на небо, Його на землі немає, тож чи може бути реальною така зустріч із Ним? Звичайно, Христос тілесно, тобто таким, як Його бачили у ті давні часи, сьогодні на землі неприсутній. Але духовно Він завжди з нами. Яким чином? Усе дуже просто, і хто має правдиву віру, той зрозуміє, що Ісус залишився з нами у Пресвятій Євхаристії. Він постійно присутній на святому престолі в усіх храмах світу. Саме тому маємо чудову нагоду і можливість зустрітися з Христом у наших святинях. Головне, щоби після кожної зустрічі з Христом ми хоч би на йоту змінилися, покинули свої погані звички, стали іншими: добрими, лагідними, спокійними, покірними, чесними і високоморальними, духовними, навіть святими.

Навернення блудного сина

Скільки­то сьогодні є людей, які у своєму житті блукали в темряві, ішли манівцями, потрапляли у безодню, в диявольські сіті пияцтва, наркоманії і, очевидно, так і загинули б там, якби не зустрілися з Богом ­ з Ісусом Христом, Який підняв їх із цього страшного болота, немов блудного сина, очистив у Святій Тайні Покаяння, поєднався з ними у Пресвятій Євхаристії, даруючи Своє найсвятіше Тіло і святу Кров.

Ось як пише про свою зустріч із Христом один молодий чоловік: «Я довго поневірявся, потрапивши в тенета алкоголізму і наркоманії. Правду кажучи, я летів у безодню, з якої, мабуть, не зміг би сам вибратися. Про Бога я ніколи не чув і не вірив, що Він існує, оскільки виховувався в атеїстичній сім’ї. Але одного разу я проходив біля храму, в якому відбувалося якесь богослужіння. Я ніколи навіть не задумувався, щоб зайти до церкви, але цього разу немов якийсь дивний голос промовив до мене: «Ходи до святині і ти врятуєшся!» Пересиливши свою нехіть, я все­таки зайшов. Уже згодом дізнався, що то була Свята Літургія, під час якої священник читав Євангеліє про блудного сина, який, розтративши батькове майно, пропивши і прогулявши його з блудницями, розкаявшись, повернувся додому.

А потім була проповідь священника, яка пройняла мене наскрізь, пробудила мою приспану совість і я почав задумуватися над своїм грішним й безпутнім життям. Я так і промовив сам до себе: блудний син ­ це я! Після Літургії до мене підійшло кілька молодих хлопців і дівчат, котрі, як потім з’ясувалося, належали до молодіжної організації «Українська молодь – Христові». Вони розпитали: хто я, де живу, чим займаюся. Коли все розповів про себе, ці молоді люди порадили мені піти до Святої Сповіді, яку я, як і Святе Причастя, вперше прийняв у свої тридцять років. Згодом вони влаштували мене у реабілітаційний центр духовного спрямування, в  якому я поступово зміг подолати свої згубні звички. Сьогодні, дякуючи Богові й цим моїм рятівникам, я здоровий, повністю змінився, зрозумів суть і призначення мого життя. Тепер вірю і переконаний, що все це не було випадковим, бо саме Христос, наш Спаситель, віднайшов мене і, немов загублену овечку, взяв на рамена та привів до Своєї кошари, до Святої Церкви, в якій я знайшов своє друге народження і спасіння».

Роздумуючи над цією важливою темою, ми повинні усвідомити, що передусім зустріч із нашим Спасителем відбувається під час Божественної Літургії, у якій переживаємо і крізь серце пропускаємо всі епізоди Христового життя: Різдва, Його страждань, Хресної смерті, Воскресіння, Вознесіння на Небо. Однак найважливішим і найрадіснішим для нас є те, що можемо зустрічатися з Христом щоденно, щохвилинно. ­ Як? ­ запитаєте ви. Дуже просто: ця зустріч з Ісусом відбувається під час молитви, а її, як відомо, можемо посилати своєму Спасителеві кожної миті й у будь­якому місці. Ця незвичайна зустріч може відбутися під час читання і слухання Святого Письма, в часі реколекцій, проповідей священників, на місіях. Головне, щоб після кожної зустрічі з Христом ми хоч би на йоту змінилися, стали іншими.